Коротко
Реконструкція описує льодовики канадської Арктики. Вона не означає, що світ стояв перед неминучим льодовиковим періодом у найближчі роки.
Дослідники вивчили історію льодовикової шапки Барнса на острові Баффінова Земля в Канаді та пов’язали її сучасний відступ із потеплінням, спричиненим людськими викидами парникових газів. Про роботу 24 жовтня повідомив УНІАН із посиланням на Ars Technica.
За цим переказом, приблизно 3600 років тому льодовик досяг мінімальних розмірів, після чого почав відновлюватися. Провідний автор, геолог Колумбійського університету Ніколас Янг, пояснив, що хронологію відтворили за рештками рослин і аналізом порід. Лід, примерзлий до корінної породи, зберіг рослинність, яку накривав під час просування.
Радіовуглецеве датування зразків із сусідніх льодовикових шапок указує на їхнє розширення близько двох тисяч років тому. Дослідники пояснюють це зменшенням надходження сонячної енергії до високих північних широт. Водночас, за викладом джерела, до повноцінного льодовикового періоду залишалися десятки тисяч років.
Приблизно з 1960 року шапка Барнса знову відступає; у матеріалі наведено відхід її краю на 200–800 метрів. Науковці припускають, що льодовик може зникнути протягом кількох наступних століть. Це прогноз, а не вже здійснений результат.
Янг трактує ці дані як свідчення втручання людських викидів у тривалий кліматичний цикл. Регіональні спостереження не слід перетворювати на твердження про неминуче близьке зледеніння всієї планети. Точну дату виходу роботи та назву наукового журналу в доступному повідомленні не наведено.