Беспалов застеріг від захисних сіток на старих мостах Києва

У Києві планують побудувати резервні понтонні переправи через Дніпро на випадок пошкодження основних мостів. За словами Миколи Калашника в інтерв’ю «Суспільному», які передає ZN.UA, підготовчі роботи вже тривають, а будівництво мають почати наступного тижня. Про готові переправи наразі не йдеться.

Калашник описав проєкт із понтонних переправ та насипних дамб як швидкий спосіб забезпечити сполучення між берегами. За його оцінкою, роботи можуть тривати три місяці, а нові маршрути зможуть забезпечити близько половини нинішньої пропускної здатності мостів. Він оцінив добовий потік між берегами приблизно у 600 тисяч автомобілів. Незалежного технічного обґрунтування цих оцінок у прочитаному повідомленні немає.

Окремо, за словами Калашника, розглядають дорожчий проєкт тунелю. Його вартість оцінюють у десятки мільярдів гривень, тому реалізація залежатиме від залучення іноземних інвесторів. Це план, а не ухвалене рішення про фінансування чи початок робіт.

Обговорення резервного сполучення відбувається на тлі російських ударів по транспортній інфраструктурі столиці. Калашник назвав першими завданнями захист чинних мостів і швидке відновлення в разі пошкоджень.

Оновлення 5 жовтня. Експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов у ефірі «Київ 24» оцінив тунель під Дніпром як віддалену перспективу. За переказом УНІАН, він назвав щонайменше два роки на проєктування та п’ять на будівництво за сприятливих умов, а також потребу в кількох мільярдах доларів. Це оцінки експерта, які не є затвердженим кошторисом чи графіком. Беспалов пропонує зосередитися на ремонті та захисті чинних мостів, виділених смугах для транспорту й можливості роботи з дому.

Оновлення 6 жовтня. Колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба в марафоні «Єдині новини» підтримав розгортання понтонів як швидкого тимчасового сполучення, але заперечив можливість замінити ними 50% транспортного потоку мостів. Його позицію передає УНІАН.

Глеба назвав понтонну переправу насамперед засобом для евакуації або проходження військової техніки. Він попередив про можливі тяжкі наслідки ураження та відриву конструкцій від кріплень. Це опис ризиків зі слів експерта, а не повідомлення про аварію чи підтверджений розрахунок пропускної здатності майбутніх переправ.

В інтерв’ю РБК-Україна 6 жовтня Беспалов оцінив, що для забезпечення половини пропускної здатності київських мостів знадобилися б 15–20 понтонних переправ. Він вважає це нереалістичним з огляду на кількість комплектів і необхідність підключення до дорожньої мережі. Це його розрахунок, а не затверджена кількість споруд.

У цьому інтерв’ю Беспалов назвав близько трьох років на проєктування тунелю та п’яти на будівництво, із загальним оптимістичним горизонтом 7–10 років. Він обумовив оцінку безперервним фінансуванням, наявністю мільярдів доларів і відсутністю затримок. Ця оцінка відрізняється від раніше наведеного мінімуму на проєктування та не є календарем робіт.

Беспалов наголосив на потребі кількох резервних варіантів одночасно й зменшенні потреби в поїздках, зокрема через дистанційну роботу. Інтерв’ю не підтверджує початку будівництва тунелю або введення понтонів в експлуатацію.

Оновлення 7 жовтня. У коментарі РБК-Україна Дмитро Беспалов висловив думку, що перекриття кількох мостів саме по собі не обов’язково спричинить повний транспортний колапс: мешканці можуть змінювати маршрути, час і спосіб пересування або відмовлятися від частини поїздок. Водночас середня тривалість поїздок, за його оцінкою, може значно зрости.

Експерт описав можливий сценарій одночасного перекриття мостів, сильної зливи та зупинки електротранспорту через удар по енергетиці. Поєднання таких факторів, на його думку, здатне спричинити серйозні труднощі. Це умовний сценарій, а не повідомлення про вже наявний колапс.

Беспалов вважає більш тривалою загрозою поступове погіршення транспортної доступності: виснажливі поїздки можуть спонукати людей змінювати роботу або місто проживання й послаблювати економіку Києва. Кількісного прогнозу таких наслідків у повідомленні немає.

В іншому повідомленні РБК-Україна від 7 жовтня з того самого інтерв’ю Беспалов оцінив витрати на техніко-економічне обґрунтування та перший етап проєктування тунелю в десятки мільйонів гривень. Він пояснив потребу дослідити дно Дніпра, зібрати дані про комунікації та провести розрахунки. Це експертна оцінка підготовчих витрат, а не затверджений кошторис або повідомлення про виділені кошти. Строк 7–10 років за сприятливих умов і потреба в мільярдах доларів уже наведені вище; початок будівництва не підтверджений.

У ще одному матеріалі з бліц-інтерв’ю 7 жовтня РБК-Україна наводить застереження Беспалова проти завішування старих мостів захисними сітками: на його думку, це створює додаткове навантаження на конструкції. Він покладає найбільші сподівання на ППО та РЕБ. Це позиція експерта, а не висновок оприлюдненої технічної експертизи.

Беспалов пропонує мати кілька резервних способів сполучення одночасно, щоб не залежати від однієї вразливої системи. Серед обговорюваних варіантів він назвав човниковий рух залізниці, понтони, насипні мости та реверсивний рух на чинних мостах. Понтони він розглядає як крайній резерв із військовим контролем доступу, а не повноцінну заміну мостів. Повідомлення не встановлює, що ці заходи вже запроваджені.